В ідеалі, кошенята повинні залишатися поряд з матір'ю і годуватись від неї аж до восьми тижнів, перш ніж вони будуть розлучені та/або передані іншим господарям. У разі необхідності порятунку їхньої рідної матері, за її смерті або в тих обставинах, коли кішка відмовляється від одного або кількох кошенят, може знадобитися втручання людини. Якщо вам необхідно вигодувати новонароджене кошеня, вам доведеться врахувати чимало факторів. Уважний підхід до справи та належна підготовка перетворять штучне вигодовування кошеня на заспокійливу та комфортну для нього процедуру, в результаті якої з нього виросте щасливий та здоровий вихованець.
Частина 1: Підготовка до годування кошеня
1. Спробуйте знайти іншу кішку, що годує
Запитайте у ветеринарів і в притулках для тварин, чи не знають вони, де можна знайти кішку, що годує, яка зможе прийняти чуже кошеня. Материнське молоко є найкращою їжею для будь-якого немовляти ссавця, тому перш ніж намагатися годувати кошеня з пляшечки спеціальною сумішшю, рекомендується пошукати для нього прийомну маму, що годує, яка зможе зайняти місце рідної матері.
Знайте, що навіть якщо вам вдасться знайти кішку, що годує, вона може не прийняти кошеня.
Завжди будьте присутні при процедурі спілкування кішки-годувальниці з прийомним кошеням: існує ризик, що вона спробує вбити кошеня, яке не прийме. Якщо успіх виявиться на вашому боці, і ви знайдете годувальницю, спробуйте приховати справжній запах прийомного кошеня. Погладьте рідних кошенят кішки-годувальниці, а потім погладьте прийомне кошеня. Це допоможе надати запах рідного потомства іншому кошеняті. Кішка з більшою ймовірністю не прийме кошеня, якщо воно пахне зовсім інакше, тому «позбувшись» його справжнього запаху ви підвищуєте шанси на його прийняття кішкою.
2. Роздобудьте молоко
Новонароджене кошеня може перетравлювати тільки молоко кішки. Годування кошеня неправильним молоком, наприклад, коров'ячим, може мати свої короткострокові та довгострокові наслідки, включаючи діарею, зневоднення, нестачу поживних речовин та проблеми зі здоров'ям у довгостроковому плані через поганий ріст. Для кошеня можна придбати замінник котячого молока, пошукайте його у зоомагазинах, ветеринарних клініках чи інтернеті. Для отримання особливих рекомендацій щодо вибору конкретної та доступної для придбання у вашій місцевості суміші можна проконсультуватися у ветеринара.
Зазвичай замінник котячого молока продається пляшками або банками і може бути рідким або порошковим. Його застосування багато в чому аналогічне годуванню людської дитини: варто просто дотримуватися інструкцій на упаковці та не відхилятися від зазначених пропорцій суміші і води. Спеціальне молоко для дорослих кішок не підходить для вигодовування кошенят. Воно являє собою звичайне коров'яче молоко, з якого прибрали лактозу, щоб зробити його допустимим для годування дорослих кішок (скоріше, щоб заповнити людське бажання нагодувати їх молоком, ніж для якоїсь фізіологічної користі). Його не можна давати кошеням.
3. Запасний план
Ідеально буде використовувати молоко іншої кішки. Якщо його немає, тоді напоїть кошеня кип'яченою водою і якнайшвидше купіть замінник котячого молока.
Іншою альтернативою при відсутності суміші може стати рисовий бульйон (вода, в якій відварювався рис). Зваріть трохи білого рису та відцідіть воду. У ній буде міститися невелика кількість крохмалю (що дає енергію), крім того, ця вода не матиме проносну дію, тому вона може стати для вас тимчасовим рішенням.
Щоб у кошеня не наставало зневоднення, періодично напуваєте його водою; краще піти на цей компроміс, ніж давати кошеняті щось (на зразок коров'ячого молока), що може призвести до розладу шлунка та захворювання малюка.
4. Складіть графік годівлі та розплануйте свій час
Запам'ятайте, що чим молодше кошеня, тим швидший у нього обмін речовин, і тим частіше його потрібно годувати (через маленький шлунок). Це означає, що вам або комусь ще з членів сім'ї, або другу, або сусідові доведеться бути поряд з кошеням цілими днями, поки він не стане достатньо дорослим для того, щоб харчуватися твердою їжею.
Новонароджене кошеня (технічно, кошеня у віці до двох тижнів) потребує денних і нічних годівлі до тих пір, поки воно не буде готове до процесу початку переходу на тверду їжу.
5. Вчасно відлучіть від молочного вигодовування
Відлучення означає, що кошеняті поступово перестають давати молоко і вводять у його раціон тверді корми. Зробити це можна, коли кошеняті виповниться чотири тижні, і воно уже не вважатиметься новонародженим. Зрозуміти той факт, що кошеня більше не вважається новонародженим і готове до споживання твердої їжі, можна за тим фактом, що він почне покушувати соски пляшки під час годівлі.
Для відлучення кошеня від молока, дайте йому трохи корму в мисці. Якщо він не буде готовий або не захоче його їсти, додайте в корм кілька столових ложок суміші або води, що дається йому, щоб зробити корм більш м'яким і підвищити до нього інтерес. Переконайтеся, що в кошеняти завжди буде стояти твердий корм, щоб воно могло спробувати його, коли захоче. Згодом зменшуйте кількість молока і збільшуйте обсяги твердого корму.
Більшість кошенят можна повністю перевести на тверді корми, коли їм виповниться сім тижнів.
Кошеня віком від 6 до 10 тижнів варто годувати шість разів на день, кошеня від 10 тижнів до 6-7 місяців необхідно годувати чотири рази на день, а кошеня до 9 місяців – три рази на день. Зауважте, що дорослих кішок можна годувати двічі на день.
Частина 2: Годування кошенят
1. Зберіть потрібний інвентар
Для годування новонародженого кошеня вам знадобиться спеціально призначений для цього пристрій. Якщо можливо, використовуйте пляшечку з набором сосок для кошенят. Сама по собі ця пляшечка маленька і виготовлена із прозорого пластику з нанесеними поділками для більш точного вимірювання рідин. Соска виготовляється із спеціальної гуми та має відповідну зручну форму, щоб поміщатися у роті у кошеня. Це дозволяє йому смоктати пляшечку, ніби пити молоко у кішки.
Якщо у вас немає спеціального пристрою для годування, тоді іншою альтернативою може стати шприц, який можна використовувати, щоб капати молоком у рот кошеня. Однак, у кошеня немає можливості смоктати шприц, тому постарайтеся якнайшвидше знайти йому відповідну заміну.
2. Простерилізуйте інвентар
Критично необхідно підтримувати інвентар у стерильному стані. Простого миття недостатньо. Подумайте про використання парового стерилізатора (як для дитячих пляшечок) або занурюйте інвентар у миску з рідиною для холодної стерилізації.
Рідину для холодної стерилізації можна знайти в аптеках в розділі товарів для дітей. Дотримуйтесь інструкцій на упаковці. Якщо ви вирішили користуватися подібною рідиною при стерилізації інвентарю для годування кошеня, не забувайте потім все споліскувати кип'яченою водою, щоб на інвентарі не залишалося залишків стерилізуючого засобу.
3. Приготуйте та підігрійте суміш
Якщо ви використовуєте рідку суміш, відкрийте баночку та відміряйте необхідну кількість суміші згідно з інструкцією. При використанні порошкової суміші дотримуйтесь вказівок на упаковці щодо необхідної кількості мірних ложок на конкретний об'єм води. Завжди суворо дотримуйтесь інструкцій, оскільки занадто концентрована суміш може призвести до розладу шлунка, тоді як занадто розбавлена суміш не забезпечуватиме кошеня необхідною кількістю поживних речовин.
Завжди готуйте свіжу порцію суміші на кожну годівлю. У суміші не міститься консервантів, а імунна система новонародженого кошеня ще слабка, тому потрапляння в молоко бактерій із довкілля може стати катастрофою для його здоров'я.
Не поміщайте суміш у мікрохвильову піч. Через це в суміші можуть формуватися занадто гарячі та дуже холодні ділянки. Натомість просто помістіть суміш у контейнер і поставте його в гарячу воду підігріватися.
Перевірте, щоб молоко було правильної температури – воно не повинно бути занадто гарячим, ні занадто холодним. В ідеалі суміш повинна мати температуру тіла, тому при нанесенні кількох її крапель на тильний бік руки їхня температура повинна здаватися приблизно відповідною температурі шкіри. Якщо використовувати дуже гарячу суміш, можна обпекти рот кошеня.
4. Перевірте температуру тіла кошеня
Коли ви будете готові годувати кошеня, переконайтеся, що воно тепле. Певною мірою здатність кошеня перетравлювати їжу залежить від температури його тіла. Якщо кошеня прохолодне, його травлення сповільниться, а суміш затримається у шлунку та ферментується. Новонароджені кошенята зазвичай тісно притискаються до матері і тому залишаються досить теплими. Для перших трьох тижнів їхнього життя ідеальним вважатиметься температура близько 35,6-37,8°C.
Постарайтеся тримати кошеня за даної температури, підкладаючи електрогрілку під добре ізольоване облаштоване гніздо. Якщо у вас немає електрогрілки, скористайтеся пляшкою з гарячою водою, обернувши її в рушник для запобігання прямому контакту кошеня з окропом, щоб воно не отримало опіків. Обновлюйте гарячу воду при необхідності, щоб кошеня залишалося в теплі.
5. Нагодуйте кошеня
Сядьте у зручне крісло, уклавши собі на коліна складений рушник. Розташуйте кошеня подібно до того, як воно годувався б у матері: покладіть на живіт лапами вниз і з трохи піднятою головою. При першій спробі нагодувати кошеня, видавіть на кінчику соски або шприца краплю суміші. Піднесіть її дуже близько до рота кошеня. У кошеня досить гострий нюх і, найімовірніше, відчувши запах молока, воно намагатиметься прикластися до соски або шприца.
При використанні соски на даному етапі ви повинні трохи допомогти кошеняті, вставивши її у відкритий рот. Природні інстинкти повинні взяти своє, і кошеня має почати смоктати.
У разі використання шприца обережно натисніть на поршень, щоб випустити краплю молока в рот кошеня. Дозволяйте кошенята ковтати в проміжках між краплями. Ніколи не заповнюйте рот молоком повністю, тому що кошеня може вдихнути молоко, воно потрапить у легені, і у нього розвинеться пневмонія, що зазвичай є смертельно небезпечним для кошенят. Просто не поспішайте та дійте повільно.
Положення кошеня є дуже важливим. Ніколи не годуйте його в перевернутому положенні аналогічно до немовляти і обов'язково перевіряйте, що кошеня під час годування лежить на животі. Перевіряйте, щоб його голова не була задерта вгору, оскільки це може призвести до вдихання суміші в легені, що дуже небезпечно і може спричинити загибель кошеня.
6. Згодовуйте кошеняті правильну кількість суміші
Зазвичай суміші для кошенят супроводжуються інструкціями щодо обсягів та частоти годівель. Дотримуйтесь цих вказівок. Далі наведено лише узагальнені вказівки про обсяги та частоту годівлі кошенят сумішами в перші тижні їх життя.
- у віці 1-3 днів дають по 2,5 мл замінника котячого молока кожні дві години;
- у віці 4-7 днів дають по 5 мл суміші та організують по 10-12 годівель на день;
- у віці 6-10 днів дають по 5-7,5 мл суміші та організують 10 годівель на день;
- у віці 11-14 днів дають по 10-12,5 суміші і годують кошенят кожні три години;
- у віці 15-21 днів дають по 10 мл суміші 8 разів на день;
- у віці старше 21 дня дають по 75-25 мл 3-4 рази на день одночасно із введенням твердої їжі.
7. Звертайте увагу на важливі ознаки під час годування кошеня
Вивчаючи і практикуючи штучне вигодовування кошеня, пам'ятайте, що неправильне годування може спричинити проблеми з диханням. Слідкуйте, щоб під час годування з його носа не випливало молоко, а живіт не роздмухувався.
Що стосується обсягів годівель, якщо ваше кошеня досить жадібне і продовжує смоктати соску, навіть перевищивши рекомендовану дозу, огляньте його живіт. Якщо він роздувся і став щільним, припиніть годування. Це ознака наповненості шлунка, просто кошеня ще не усвідомило цього. Не перегодовуйте його.
Якщо кошеня з'їдає менше рекомендованої дози, не панікуйте. Це може бути його індивідуальною особливістю. Якщо ви переживаєте про те, що кошеня недоїдає, замість спроб впхнути в нього більше суміші, ризикуючи захлинати його легені, зупиніться, дайте кошеняті відпочити і спробуйте знову годувати кошеня приблизно за годину.
8. Зберігайте спокій
Дуже важливо не втрачати терпіння і зберігати спокій, коли ви годуєте кошеня, щоб воно також було спокійним. До того ж, дозволяйте кошеняті так довго, скільки йому потрібно, щоб уникнути переїдання або проблем із травленням.
Стимулюйте відходження відрижки, приклавши кошеня спиною до свого тіла і погладжуючи його живіт. При догляді кішки за кошенятами вона їх вилизує і стимулює цим сечовипускання і дефекацію. Нехай вас не дивує жодний із можливих результатів – це гарні знаки!
9. Почистіть попу кошеня
Кішка-мати зазвичай відразу ж після годівлі вилизує кошенятам попи та геніталії для стимулювання сечовипускання та дефекації. Вона з'їдає їх екскременти, що є природним способом збереження чистоти гнізда, оскільки забруднене гніздо може залучати хижаків. Без матері вам необхідно втрутитися в цей процес. Візьміть вологу бавовняну ватку і протріть кошеня анальну зону, імітуючи лижучі рухи. Як тільки кошеня сходить у туалет, зітріть екскременти ваткою. Закінчіть процедуру додатковою протиранням попи кошеня чистою ваткою, і ви будете вільні до наступного годування.
Це важливий крок у успішному вигодовуванні кошеня. Якщо не імітувати материнську стимуляцію сечовипускання та дефекації, у кошеня не буде нормально спорожняти сечовий міхур і кишечник, через що він може серйозно захворіти.
10. Поверніть кошеня в його тепле гніздо або коробку, щоб вона відпочивала
Продовжуйте дотримуватись розкладу регулярних щоденних годівель усі наступні тижні до моменту відлучення та належного переведення на тверду їжу. Додатково проконсультуйтеся у ветеринара щодо дієти в момент відлучення.
Вводьте в дієту тверду їжу у вигляді м'якого консервованого корму і гранульованого твердого, коли кошеняті буде близько чотирьох тижнів. Деякі кошенята вважають за краще смоктати пляшечку аж до восьми тижнів, тому прогрес переходу на тверду їжу має контролюватись професійним ветеринаром.
У перші два тижні щодня зважуйте кошеня. Для цього можна користуватися кухонними вагами, тільки не забувайте прикрити їх чистою ганчірочкою. Кошеня має щодня додавати приблизно по 14 грамів у перші два тижні. Ведіть точний облік збільшення або втрати ваги кошеням під час штучного вигодовування і звертайтеся до ветеринара, якщо вага кошеня починає зростати або падати занадто швидко. Найкраще залишати кошенят поруч із матір'ю не менше ніж до досягнення 6 тижнів, тоді як до 10 тижнів буде навіть гуманнішим. Заводчики ж рекомендують чекати на виконання кошеням 12 тижнів, перш ніж віддавати їх новим господарям. У осиротілих кошенят можуть зустрічатися певні ускладнення: вони можуть ставати нетовариськими, мати проблеми зі здоров'ям,
Якщо кошеня зовсім відмовляється їсти, зверніться до ветеринара, оскільки він може бути хворий.