×
Поиск по сайту


Як вивести воші

19
липня
2023
Зволінський Григорій Герасимович13250Здоров'я / / /

Як вивести воші

Хороша новина: перестрибнути на вас з іншої людини паразити не можуть. Але є й інші способи зараження.

Що таке педикульоз

Педикульоз (від лат. pediculus – воша) – це зараження шкіри і волосся вошами.

Зазвичай від атаки дрібних кровосисних комах страждають ділянки тіла, вкриті волоссям: на голові живуть головні воші, в області статевих органів – лобкові. Утім, останні не проти помандрувати, тож їх виявляють, зокрема, на волоссі стегон, тулуба й обличчя: у бороді, вусах, бровах і навіть на віях.

Є ще один різновид вошей – платтяні. Вони селяться не на шкірі, а в одязі або постільній білизні, зазвичай біля швів. Але, як і два інших види, харчуються людською кров'ю. Тобто кусаються.

Як розпізнати педикульоз

Зараження вошами не обов'язково має симптоми. Але якщо ознаки педикульозу з'являються, вони зазвичай мають такий вигляд:

  • Сильний свербіж. Він викликаний алергічною реакцією на речовини, які містяться в слині комах.
  • Відчуття руху у волоссі. Іноді дорослих вошей можна помітити неозброєним оком. Однак так буває не завжди: ці комахи дрібні, швидко рухаються і ховаються від світла. До того ж вони вміють маскуватися під колір волосся: наприклад, у шатенів і брюнетів воші виглядають темнішими. Тому найчастіше помітити присутність комах можна за легким відчуттям ворушіння у волоссі.
  • Виразки на шкірі. Невеликі червоні та запалені точки з'являються на місці укусів – через те, що людина люто розчісує свербляче місце.
  • Видимі яйця вошей (гниди) на стрижнях волосся. Доросла самка здатна відкладати до 8 яєць на день. Зазвичай вона закріплює їх біля основи волосся – на відстані не більше 5-6 мм від шкіри. Гниди мають розмір приблизно 0,8 х 0,3 мм, овальну форму і білий або жовтуватий колір. Найпростіше помітити спорожнілі яйця, з яких уже вилупилися німфи (молоді воші, яким доведеться пережити кілька етапів, перш ніж вони стануть дорослими і зможуть розмножуватися): вони більші та ледь сповзають по волоссю, віддаляючись від шкіри.

Яйця вошей

Чим небезпечні воші

Платтяні воші – основні переносники таких захворювань, як епідемічний висипний тиф, траншейна лихоманка і рецидивуюча лихоманка (вона ж – поворотний тиф). Однак у нормальному житті подібні ситуації вкрай рідкісні. По-перше, цей тип комах передається здебільшого в умовах поганої гігієни та скупченості (наприклад, у військових бараках, траншеях) або серед людей з дуже низьким соціальним статусом. По-друге, для поширення інфекції потрібно, щоб була хоча б одна заражена людина.

Головні та лобкові воші небезпечних захворювань, бактеріальних чи вірусних, не переносять. Однак постійний свербіж спричиняє дискомфорт. Плюс, розчісуючи укуси, можна занести в ранку якусь інфекцію, яка призведе до запалення.

Коли треба йти до лікаря

Якщо ви виявили у себе або дитини вошей і плануєте почати лікування (навіть безрецептурними засобами), медики рекомендують все-таки проконсультуватися з терапевтом або педіатром. Причина в тому, що батьки нерідко лікують від педикульозу дітей, у яких насправді немає зараження паразитами. За виявлених гнид і вошей приймають:

  • лупу;
  • залишки різноманітних засобів для волосся – лаку, сухого шампуню, гелю;
  • природні потовщення на деяких волосках;
  • бруд або дрібне сміття;
  • інших дрібних комах, які випадково потрапили у волосся.

Є і ще один нюанс. Ознаки зараження вошами схожі з симптомами корости. Тому краще звіритися з думкою лікаря, щоб поставити точний діагноз.

Як лікар діагностує педикульоз

Золотим стандартом виявлення головних вошей, за даними Американської академії педіатрії, є тест на вологому волоссі. Проводять його так. Лікар наносить на волосся кондиціонер або бальзам, а потім розчісує його гребенем із довгими частими зубцями – від шкіри до самих кінчиків. Така процедура допомагає медику візуально виявити гниди і живих вошей, якщо вони є.

Лобкових вошей діагностують, обстежуючи уражені ділянки з близької відстані. Для цього використовують лампу Вуда – люмінесцентний прилад, який випромінює світло в ультрафіолетовому діапазоні. Під його променями уражені ділянки шкіри починають світитися, і лікар має змогу точно роздивитися висип чи виразки. Крім того, гниди стають краще помітними. Непрямий спосіб виявити лобкових вошей – наявність дрібних темно-коричневих крупинок (екскрементів паразитів) на шкірі та спідній білизні.

За підозри на педикульоз, спричинений платтяними вошами, треба обстежити одяг і постільну білизну, особливо в районі швів. Діагноз ставиться на основі симптомів і знайдених комах.

Як позбутися вошей

Лікування залежить від того, де саме було виявлено паразитів.

Як позбутися вошей на голові

Зазвичай для цього достатньо безрецептурних засобів. Зокрема, один із найпопулярніших варіантів – шампунь, лосьйон або спрей на основі піретринів. Так називають хімічні сполуки, які отримують із хризантеми. Піретрини токсичні для вошей. Є й синтетична, тобто штучна форма піретрину – перметрин. Його теж часто використовують у протипедикульозних ліках.

Схема застосування таких препаратів зазначена в інструкції і зазвичай має такий вигляд:

  1. Промити волосся розчином столового оцту (1 ст. л. на літр теплої води). Він розчинить клейку речовину, за допомогою якої гниди утримуються на волоссі, і полегшить їх видалення.
  2. Вимити голову шампунем. Важливо, щоб він не містив у собі кондиціонуючих речовин, наприклад силікону. Такі сполуки обволікають кожну волосинку, закріплюють на ній гнид і погіршують дію піретринів.
  3. Підсушити волосся рушником і нанести на нього протипедикульозний засіб. Залишити на термін, зазначений в інструкції.
  4. Ретельно змити препарат із волосся. Краще робити це над раковиною, а не в душі чи ванні, щоб діючі речовини лосьйону чи спрею не потрапили на шкіру: у деяких випадках вони можуть викликати подразнення.
  5. Висушити волосся і ретельно розчесати його густим гребінцем, щоб видалити виявлені гниди.
  6. Повторити процедуру через 9-10 днів.

У проміжку між процедурами має сенс раз на 3-4 дні розчісувати волосся тим самим густим гребінцем, щоб прибрати з нього яйця вошей, які збереглися.

Якщо засоби з піретринами не допомогли, лікар призначить вам рецептурний препарат, наприклад, на основі івермектину або карбофосу, – потужніший, але й токсичніший.

Існують і народні способи позбутися вошей. Однак на їхню ефективність особливо покладатися не варто:

  1. Ефірні олії. Справді, є невеликі клінічні дослідження, які демонструють: олії чайного дерева, анісової, іланг-ілангу можуть знищувати вошей (це відбувається за рахунок того, що комахам перекривається доступ до повітря). Проте медики вважають ефективність таких продуктів сумнівною. І попереджають: ефірні олії здатні викликати подразнення шкіри.
  2. Олія і масло, вазелін, майонез. Ці продукти в теорії діють так само, як і ефірні олії: перекривають доступ повітря, і воші, на яких потрапив жир, просто задихаються. Щоб посилити цей ефект, волосся в масці з олії або вазеліну рекомендують заховати під шапочкою для душу і залишити на ніч. Однак наскільки цей метод ефективний, поки що не зрозуміло.
  3. Використання фена. Гаряче повітря допомагає знищити деяку кількість гнид, позбавляючи їх вологи. Однак для дорослих комах воно не таке небезпечне. До того ж швидкість потоку повітря зі звичайного фена медики вважають недостатньою, щоб як слід просушити яйця вошей.
  4. Гас, бензин. Ці продукти легко спалахують, а отже, їхнє використання пов'язане із серйозним ризиком для здоров'я і життя. Крім того, дихати випарами гасу або бензину теж небезпечно.

Як позбутися лобкових вошей

Для лікування такого педикульозу лікарі теж рекомендують засоби на основі піретринів, що випускаються у вигляді шампуню, лосьйону або крему.

Курс лікування від лобкових вошей важливо пройти і статевому партнеру, щоб не допустити повторного зараження.

Якщо лобкові воші окупували вії, ситуація дещо ускладнюється. Шампуні та лосьйони в цьому разі не підійдуть. Швидше за все, терапевт або дерматолог порекомендує вам наносити на вії вазелінову мазь, а також обробляти повіки спеціальними протипедикульозними краплями.

Як позбутися платяних вошей

Оскільки платтяні воші живуть тільки на одязі, а не на тілі або у волоссі, позбутися їх найпростіше. Досить замінити одяг і постільну білизну або провести їхню ретельну обробку. Наприклад, можна перепрати все за температури не нижче 65 °C. Або скласти в герметичні поліетиленові пакети на кілька тижнів: воші загинуть без крові.

Що робити, щоб не заразитися вошами

Воші повзають, але не вміють ні стрибати, ні літати. Хоча під час розчісування волосся накопичується статична електрика, яка здатна виштовхнути вошу з голови на відстань до 1 м. Але такі випадки рідкісні. Тому найчастіше зараження відбувається при прямому близькому контакті. Наприклад, коли ви стикаєтеся головами або займаєтеся сексом із людиною, у якої педикульоз.

Непряма передача – через головні убори, гребінці, постільні приналежності – теж можлива, але малоймовірна. Так, в одному невеликому дослідженні вчені спробували знайти живих вошей на наволочках, на яких спали заражені педикульозом люди. Комах виявили лише на 4% постільних речей.

З усього цього можна вивести кілька важливих правил профілактики педикульозу:

  1. Уникайте прямих близьких контактів із незнайомцями.
  2. Не складайте одяг в одну купу з речами інших людей. Краще повісити його окремо – на гачок або плічка.
  3. Ні з ким не діліться гребенями, гребінцями, щітками для волосся.
  4. Не давайте стороннім людям ваші особисті шапку та шарф. Єдиний виняток – захисні головні убори, необхідні для заняття спортом. Ними можна користуватися спільно: воші на коркових і пластикових шоломах не живуть.
  5. Не лягайте на дивани, ліжка, подушки, на яких, можливо, відпочивала людина з педикульозом.

Чи можна ходити до школи, дитячого садка, на роботу, якщо є воші

З точки зору доказової медицини – так, можна.

Експерти Американської академії педіатрії, наприклад, вважають, що дітям не варто обмежувати відвідування дитячого садка або школи через вошей. З тієї причини, що ризик передати педикульоз іншим в умовах класної кімнати мінімальний. Те саме стосується офісів і студентських аудиторій. Однак усе це працює лише за дотримання двох важливих правил:

  1. Ви вже почали лікувати педикульоз. Тобто звернулися до лікаря або скористалися безрецептурними засобами і регулярно видаляєте гнид із волосся за допомогою густого гребеня.
  2. Ви робите все, щоб уникнути прямого близького контакту з оточуючими. Тобто щонайменше не стикаєтеся волоссям. Якщо йдеться про дітей, проконтролювати це може бути складно, тому прохання до батьків залишити вихованців дитсадків або учнів молодших класів із педикульозом вдома має під собою підстави.

Що ще варто знати про педикульоз і вошей

  • Педикульозом можна заразитися в абсолютно «несподіваних» місцях, а саме – скрізь: у торговому центрі, у театрі, у метро, ​​на дитячому майданчику, у таксі, у шкільному автобусі, у школі та у дитячому садку, у дитячому таборі, у гімнастичній залі та на спортивних змаганнях.
  • Воші не вибирають хворих, бідних і неблагополучних людей, воша живе на будь-якій голові, незалежно від майнового стану та статусу її власника.
  • Педикульоз – це не щось ганебне, що слід приховувати, педикульоз – це поширене захворювання, яке потрібно лікувати, але не в окремо взятої зараженої людини, а у всіх людей, з ким у зараженого був контакт.
  • Немає жодної ефективної стратегії профілактики вошей.
  • Немає жодної статистики, що підтверджує, що люди, які нехтують особистою гігієною, хворіють частіше на чистюль.
  • Лікувати педикульоз народними засобами: вичісуванням гнид, оцтом, дустом, ефірною олією, гасом, лавандовою водою, журавлиною, гомеопатією – марно, безвідповідально і в деяких випадках – небезпечно.
  • Воші не гинуть і нікуди не йдуть з насидженого місця, ні в морі, ні на сонці, ні після прийому вітамінів. Педикульоз не лікується «підвищенням імунітету».
  • Єдино ефективна стратегія у разі захворювання або отримання інформації про захворювання людини, з якою у вас був або продовжується контакт (член сім'ї, колега, дитина з колективу, в якій займається ваша дитина) – це лікування аптечними засобами двічі з перервою у 7 днів усіх членів сім'ї, оповіщення всіх, хто контактував із зараженою людиною, щоденні огляди та контроль протягом двох місяців з моменту захворювання.
  • Неможливо вилікувати свою дитину, не сповістивши адміністрацію школи, дитячого садка або іншого колективу, в якому дитина займається, і не досягнувши узгоджених дій усіх сімей усіх дітей, з якими дитина контактує.
  • Через незнання батьків, сорому, відсутність узгодженої стратегії всіх членів колективу щодо педикульозу в абсолютній більшості дитячих закладів воші не перекладаються ніколи.
  • У дитячих садках та школах необхідно діяти узгоджено: синхронно обробити всіх дітей та педагогів двічі з перервою у 7 днів, провести у приміщеннях школи/саду, в автомобілях та шкільному автобусі санітарну обробку гарячою парою, вдома оглядати всіх членів сім'ї щодня.
  • Карантин з педикульозу вводити не потрібно.


Оставьте комментарий!

Комментарий будет опубликован после проверки

Вы можете войти под своим логином или зарегистрироваться на сайте.