1. Хворі зуби
Щелепа може почати нити, якщо в людини є карієс, пульпіт або інші проблеми із зубами. Неприємні відчуття з'являться в тій її частині, де розташований уражений зуб. Іноді біль поширюється від нього в сторони по ходу нерва.
Що робити
Потрібно йти до стоматолога і лікувати хворий зуб. Фахівець вирішить, чи треба його видаляти, чи достатньо поставити пломбу.
2 Хронічний синусит
Якщо запалюються навколоносові пазухи, може з'явитися біль у верхній щелепі та зубах. Крім того, виникають й інші симптоми:
- запалення носа з виділенням густого слизу;
- постназальний дренаж, коли слиз стікає по задній стінці глотки і при цьому з'являється кашель;
- утруднення дихання через ніс;
- біль або чутливість ділянок навколо очей, щік, біля носа;
- погіршення нюху і смаку;
- біль у вухах, горлі або голові;
- неприємний запах із рота;
- втома.
Хронічний синусит розвивається за носових поліпів, а також через інфекції дихальних шляхів, викривлену носову перегородку, алергію або патології, що знижують імунітет.
Що робити
Потрібно звернутися до терапевта або лор-лікаря. Спеціаліст проведе обстеження носових пазух і призначить лікування. Це можуть бути:
- Кортикостероїди для зменшення запалення. Їх використовують у вигляді носового спрею, таблеток або уколів.
- Сольові розчини для зрошення носа. Вони допомагають змити подразники та алергени, зменшити виділення слизу.
- Препарати від алергії. Якщо вона - причина появи синуситу.
- Протигрибкові засоби.
- Моноклональні антитіла. Ліки з таким складом впливають на імунну систему і допомагають позбутися поліпів у носі.
- Антибіотики. Використовують, коли синусит викликаний бактеріальною інфекцією.
- Імунотерапія. Її проводять, якщо в людини є алергія.
- Операція. Вона знадобиться, якщо причина хронічного синуситу - поліпи або викривлення носової перегородки.
Також лікарі радять більше відпочивати, зволожувати повітря в приміщенні та промивати ніс.
3. Бруксизм
Це коли людина неусвідомлено стискає щелепи та скрипить зубами. Так відбувається уві сні або наяву. Зазвичай причини бруксизму - нестійкий емоційний стан, стрес, гнів, напруження.
Ризик прояву вищий у тих, хто курить, вживає спиртне, каву, наркотики або певні ліки. Також стан часто трапляється в маленьких дітей або в людей, які страждають на хворобу Паркінсона, деменцію, епілепсію, нічні жахи та інші нервові розлади.
Окрім болю в щелепі, для бруксизму характерні:
- досить гучний скрегіт зубами;
- згладжені, сколоті або розхитані зуби;
- зношена емаль;
- зубний біль або підвищена чутливість;
- втома або напруженість м'язів щелепи, через що та не може повністю відкриватися або закриватися;
- біль у шиї або обличчі;
- відчуття, що болить вухо, хоча воно повністю здорове;
- тупий біль у скронях;
- пошкодження на внутрішній стороні щоки;
- порушення сну.
Що робити
Потрібно звернутися до стоматолога або невролога, щоб фахівець визначив причину бруксизму і підібрав лікування. У деяких випадках воно не потрібне: буває, що діти переростають проблему, а в дорослих щелепи скриплять не настільки сильно, щоб вживати спеціальних заходів. Якщо ж патологія явно виражена, то лікар може призначити:
- Шини або капи на зуби. Конструкції роблять з акрилу або м'якого матеріалу, щоб захистити зуби від стискання.
- Корекцію зубів. Іноді людині потрібне відновлення пошкоджених зубів, а в деяких випадках необхідні коронки.
- Управління стресом. Наприклад, різні методи психотерапії.
- Ліки. Це можуть бути препарати, що зменшують м'язовий спазм, знижують стрес.
4. Невралгія трійчастого нерва
При цьому хронічному захворюванні уражається трійчастий нерв, гілочки якого йдуть по обличчю і нижній щелепі. Причини можуть бути різні. Наприклад, нерв розташований занадто близько від артерії, яка тисне на нього і викликає характерні симптоми. Також патологія виникає під час старіння організму, розвитку розсіяного склерозу, ураження мозку пухлиною чи інсультом і після травм обличчя.
Для невралгії характерні:
- сильний стріляючий біль, що нагадує удари електричного струму;
- спонтанні напади, які виникають під час жування, розмови, торкання обличчя або чищення зубів;
- тривалість нападів від кількох секунд до кількох хвилин, причому вони можуть повторюватися щодоби протягом днів, тижнів, місяців або зникати на довгий час;
- постійний ниючий біль, який потім переходить у сильний, спазматичний;
- локалізація неприємних відчуттів у ділянці щелепи, зубів, губ, щік, рідше - в очах або на лобі.
Що робити
Потрібно звернутися до невролога. Він проведе обстеження і призначить терапію. Зазвичай починають із ліків. Це можуть бути:
- Протисудомні.
- Спазмолітики.
- Ін'єкції ботокса.
Якщо нічого з цього не допомогло, у крайньому разі призначають операцію. Лікар може перемістити або видалити судини, які тиснуть на трійчастий нерв.
Іноді допомагає стереотаксична радіохірургія мозку: сфокусовану дозу гамма-випромінювання направляють у той відділ мозку, з якого виходить трійчастий нерв. Його пошкоджують, щоб він не передавав сигнали. Це допомагає зменшити біль. Полегшення настає не відразу, а відновлення після такої операції займає близько місяця. Ще пошкодити трійчастий нерв на обличчі лікар може за допомогою уколів гліцерину, балонного стиснення або радіочастотним термічним впливом прямо на гілочки нерва.
5. Проблеми із серцем
У людей при інфаркті, перикардиті, стенокардії або розшаруванні аорти може виникати біль у грудях. Зазвичай пекучий, давлячий, він віддає в спину, шию або щелепу, іноді переходить на руки. Неприємні відчуття можуть тривати від кількох хвилин і посилюватися під час навантажень. Іноді також турбують плутане дихання, холодний піт, запаморочення і слабкість, нудота або блювота.
Що робити
Якщо у вас уже є діагноз "стенокардія", у разі виникнення небезпечних симптомів потрібно випити ліки, які призначив лікар.
В інших випадках за появи гострого болю в серці, що віддає в щелепу, потрібно терміново викликати швидку, адже це може бути інфаркт або розшарування аорти.
6. Розлад скронево-нижньощелепного суглоба
Захворювання вражає суглоб, який з'єднує нижню щелепу і череп. Точна причина розладу невідома, але фахівці вважають, що це поєднання низки умов. Біль у щелепі виникає через руйнування внутрішньосуглобового диска, артрит або травму. До факторів ризику належать тривале скреготіння зубами, хвороби сполучної тканини, наприклад системний червоний вовчак.
Що робити
Потрібно розповісти про біль у щелепі лікарю. Після обстеження він призначить один із таких методів терапії:
- Ліки. Застосовують міорелаксанти, трициклічні антидепресанти, щоб зменшити напруження м'язів. А безрецептурні анальгетики допомагають вгамувати біль.
- Немедикаментозні методи. До них належать спеціальні шини і капи, сеанси психотерапії, фізіопроцедури.
- Хірургічне лікування. Лікар може зробити артроцентез - ввести в суглоб голку, щоб дістати з нього рідину, яка накопичується там під час запалення. Туди ж можна додати розчин кортикостероїдів для зменшення запалення. Іноді роблять кондилотомію - розсікають голівку суглоба нижньої щелепи, це допомагає знизити біль за рахунок зміщення осі навантаження на нього. А в деяких випадках суглоб рекомендують взагалі замінити.
7. Пухлини та кісти щелепи
Ці рідкісні захворювання вражають м'які тканини і кістки щелепи. Точна причина появи кіст і пухлин невідома.
Новоутворення всі різні, вони можуть рости швидко або повільно, зміщувати зуби і руйнувати кістки, а іноді розсмоктуватися самі, без лікування.
Що робити
Потрібно звернутися до стоматолога. Він зробить рентгенівський знімок (за необхідності - КТ або МРТ) і візьме біопсію з підозрілої ділянки.
Лікування зазвичай хірургічне, іноді навіть доводиться робити реконструкцію щелепи або протезувати зуби. Але це не гарантує повного лікування: деякі пухлини здатні повертатися навіть після видалення.
8. Гігантоклітинний артеріїт
При цьому захворюванні запалюється стінка артерії. Чому так відбувається, невідомо, але зазвичай патологія розвивається в 70-80 років, причому у жінок удвічі частіше, ніж у чоловіків. До факторів ризику відносять спадковість і ревматичну поліміалгію в анамнезі.
Симптоми у гігантоклітинного артеріїту такі:
- постійний головний біль у ділянці скроні;
- болючість шкіри голови;
- біль у щелепі під час жування або відкривання рота;
- підвищена температура тіла;
- втома;
- раптове і різке зниження маси тіла;
- погіршення або втрата зору, двоїння в очах, особливо у людей із болем у щелепі.
Патологія небезпечна, тому що може призвести до незворотної сліпоти, інсульту або аневризми аорти.
Що робити
З такими симптомами потрібно йти до терапевта. Він проведе обстеження, але ще до отримання точних результатів призначить препарати для полегшення стану. Зазвичай це великі дози кортикостероїдів, які зменшують запалення. У деяких випадках застосовують імунодепресанти.