Ця властивість особистості формується з раннього віку і залежить від виховання.
Коли варто задуматися про розвиток у дитини впевненості у собі
Впевненість у собі — це здатність оцінювати свої можливості як достатні для досягнення поставленої мети. Це властивість безпосередньо пов'язана з самооцінкою, тобто загальним поглядом людини на власну особистість і становище у суспільстві.
І обидві ці якості починають формуватися з раннього віку. Психологи стверджують, що основа самооцінки закладається у той період, коли дитина ще не усвідомлює себе.
Спочатку немовля вбирає ставлення матері: як вона дивиться на неї, як реагує на її потреби, що при цьому відчуває. З цього починають складатися перші уявлення дитини про себе — глибокий емоційний рівень самооцінки, що формується до трьох років.
Самооцінку можна розділити на когнітивну (знання про свої сильні та слабкі сторони) та емоційну (ставлення до цього). Якщо остання страждає, людина може знецінювати свої досягнення, навички та вміння, вважаючи їх за «дурницю». Розумом вона може розуміти, що багато чого досягла, але в глибині душі, як і раніше, вважатиме себе недостатньо хорошою.
В одному дослідженні зазначили , що до п'яти років діти вже мають певну самооцінку, а тому варто подбати про впевненість дитини в собі задовго до того, як вона отримає свою першу позначку в школі. Тим більше, що ця якість особистості безпосередньо залежить від батьків.
Згідно з дослідженням, в першу чергу для самооцінки дитини важлива увага та теплота у стосунках. Це універсальні принципи, а конкретніші рекомендації залежать уже від віку.
Оскільки особливості розвитку дітей та підлітків сильно різняться, ми розберемо головні правила виховання впевненої у собі дитини від народження до 12 років.
Як розвивати впевненість у собі у дитини молодше 2 років
Психологи розповідають, що в цей період немовля та батьки перебувають у якомусь ментальному симбіозі один з одним, і поведінка, і вчинки дорослого містять певні емоційні послання.
Вони можуть бути як позитивними («Я поруч, все добре, будь спокійним»), так і негативними («Твої почуття та відчуття не мають значення»).
Ґрунтуючись на подібних повідомленнях, дитина починає вибудовувати фундамент власного «я», у неї формується базова довіра до світу та позитивне чи негативне ставлення до себе.
У цей період дуже важливі емоційна та фізична близькість батьків, увага до різних проявів малюка, прийняття та спокійна, впевнена реакція.
Часто беріть дитину на руки, особливо якщо їй цього хочеться, не ігноруйте її плач і не залишайте одну, якщо це її лякає та засмучує.
Дітей віком до 2 років неможливо розпестити — чим більше уваги, любові та турботи вони отримують, тим краще для їх розвитку та психічного здоров'я.
Як розвивати впевненість у собі у дітей 2-4 років
Подбайте про кілька важливих факторів.
Захистіть дитину від потрясінь
У цьому віці діти дуже егоцентричні: вони бачать себе основною фігурою світобудови і вважають, що все залежить від них і відбувається з їхньої вини. Таким чином психіка дитини захищається від почуття повної беззахисності та залежності від батьків.
Це абсолютно нормальний механізм, але у разі якихось потрясінь він може зашкодити самооцінці. Тому в ранньому віці дуже важливо убезпечити дітей від негативної інформації.
Навіть якщо батьки просто лаються при дитині, це для неї означає, що вона винна: вона щось зробила не так. А якщо агресія виплескується на неї, малюк починає вірити, що він поганий, навіть якщо насправді не винен у такій реакції, а батьки просто зірвалися через втому. Як наслідок, у дитини знижується самооцінка та формується негативне уявлення про себе.
Дозволяйте дитині виявляти самостійність
У період від двох до чотирьох років у дітей активно виявляються спроби показати свою автономність. І треба правильно відреагувати на ці потреби.
Багато батьків втомлюються від незручних спроб сина чи доньки виконати щось самостійно. Наприклад, не можуть терпляче дивитися, як дитина намагається застебнути куртку, і роблять це за неї. Або не дозволяють допомагати під час прибирання, тому що дитина все одно впорається не так добре, як дорослий.
У той самий час дитина визначає, що може, а чого ні, орієнтуючись на реакцію близьких людей. Позитивний відгук від батьків — їх схвалення та підтримка підкріплюють впевненість у собі. А надмірний контроль, гіперопіка чи різка критика, навпаки, заважають повірити у свої можливості.
Заохочуйте спроби дитини стати самостійною. Нехай вона сама застібне одяг, підмете підлогу, під вашим керівництвом приготує якусь просту їжу.
Підказуйте та спрямовуйте її, кажіть, що все вийде. Похваліть за успіхи і втіште у разі невдачі.
Як розвивати впевненість у собі у дітей 4-6 років
У дошкільному віці у дитини розширюються соціальні зв'язки, проте визначальне значення в її житті як і раніше мають стосунки з батьками чи іншими важливими дорослими.
Відрегулюйте кількість похвали та критики
До шести років дитина не може сприймати себе як цілісну особистість, яка має і погані, і хороші якості.
Дошкільнята поділяють світ на чорне та біле, як у казках, і такий погляд поширюється і на ставлення до себе. Дитина або погана, або хороша. Третього не дано.
Коли ви хвалите дітей, зміцнюється їхнє позитивне уявлення про себе, коли лаєте — негативне. Якщо у спілкуванні преважає критика, дитина переконуватиметься в тому, що вона «погана», «ледача», «невміха», і надалі це вплине на її впевненість у собі.
Зрозуміло, рідкісні батьки можуть зовсім утриматися від критики своїх дітей, і це нормально. Головне, щоб «біла» сторона — позитивний інтерес до дитини, похвала, згадка її добрих сторін переважувала «чорну».
Допоможіть дитині побачити, в чому вона хороша
Якщо батьки не приділяють дітям достатньо уваги, не отримують зворотний зв'язок у тому, хороші вони чи погані. І це не краще, ніж стала критика.
Психологи радять спробувати один простий прийом, який допоможе дитині визначитися зі своїми інтересами та сильними сторонами, а згодом може стати фундаментом для впевненості у собі.
Якщо ви помічаєте, що дитина чимось захоплена, із задоволенням займається якоюсь справою, скажіть їй про це. Не обов'язково відкрито хвалити, іноді досить просто помітити: "Я бачу, що тобі подобається", "Ти захоплений, тобі цікаво" або "Тобі добре дається".
Дорослим може здатися, що безглуздо озвучувати очевидні речі, адже дитина напевно сама розуміє, що їй цікаво і вона захоплена. Але насправді це не так: діти не акцентують на цьому уваги і часто не оцінюють, як у них виходить. Ваше заохочення може стати гарною підказкою та основою для підвищення впевненості у собі.
Наприклад, якщо ви звернете увагу, що дитина добре малює, це стане частиною її когнітивної самооцінки. Потрапивши в незнайому, лякаючу обстановку, наприклад у дитячий садок, вона зможе використати свої знання та навички, щоб підтвердити свою цінність, завести нових друзів та зміцнити впевненість у собі.
Як збільшити упевненість у собі у дітей 6–12 років
У цьому віці з'являється безліч факторів, які можуть вплинути на самооцінку дитини: успіхи в навчанні, статус групи однолітків, наявність будь-яких умінь і навичок. Є кілька ключових моментів, які варто врахувати.
Виявляйте інтерес до навчання
Тепер на впевненість у собі впливає також думка вчителів. Погані оцінки можуть вдарити по самооцінці дитини та знизити її мотивацію до навчання.
В одному дослідженні з'ясували, що діти залучених та зацікавлених батьків, як правило, мають кращу успішність, що збільшує їх почуття компетентності та підтримує впевненість у собі.
Виявляйте інтерес до того, як навчається дитина. Перевіряйте її домашню роботу, допомагайте подолати проблеми з предметами, які їй не даються.
У той же час не проводьте паралель між академічною успішністю дитини та її успішністю загалом. Поясніть, що оцінка - це не єдиний критерій, за яким її оцінюють. Всі роблять помилки, і нічого страшного в цьому немає.
Не порівнюйте з іншими
Не намагайтеся порівнювати своїх дітей з їхніми однокласниками чи друзями у спробі підштовхнути мотивацію та намагайтеся давати об'єктивний зворотний зв'язок про досягнення.
Школяр 6-12 років вже здатний самостійно оцінювати свої дії, і захоплення на порожньому місці або, навпаки, приниження його заслуг та старань може сильно вдарити по його впевненості.
У цьому віці дитина мимоволі починає порівнювати себе з однолітками у спробі зрозуміти, який його статус, яке місце він може посідати в соціальній ієрархії. І якщо постійно наголошувати на плюсах інших дітей у порівнянні з нею, вона може відчути нездатність бути нарівні з іншими і її впевненість може постраждати.
Будьте в курсі соціального життя дитини
Травля, буллінг і насильство здатні завдати величезної шкоди психологічному стану дитини, до того ж у найкоротший термін. Доведено, що в дорослому житті багато жертв неусвідомлено звинувачують себе у тому, що трапилося, і потрібно багато часу і зусиль, щоб відновити їхню впевненість у собі.
Щоб не пропустити такі моменти, постарайтеся побудувати довірчі стосунки з дитиною. Цікавтеся її справами, питайте, як вона проводить час із друзями, як із нею спілкуються вчителі та інші дорослі.
Що може завадити дитині розвинути впевненість у собі
Є кілька факторів, які негативно позначаються на самооцінці дітей та їхній впевненості у своїх силах. Ми по черзі розберемо їх.
Непередбачувана реакція батьків
Найбільш травмуючим досвідом для дитини може стати непередбачувана та несподівана реакція батьків.
Наприклад, сьогодні мати кричить на дитину через немитий посуд чи навіть ігнорує її кілька днів, намагаючись показати, як вона незадоволена. А завтра вона просто не звертає уваги на брудну тарілку в раковині, може пригостити чимось смачним або запросити до улюбленого місця розваг.
Інший приклад – незрозуміле ставлення до оцінок у школі. Наприклад, за п'ятірку дитина не чує похвали, але водночас через четвірку чи трійку отримує шквал критики.
При таких непередбачуваних реакціях у дитини може виникнути розрив причинно-наслідкових зв'язків. Вона перестане розуміти свою важливість і цінність як особистості і буде націлена лише на те, щоб заслужити схвалення.
Встановлюйте правила, контролюйте їх дотримання та будьте послідовні. Діти повинні чітко розуміти, за які дії вони отримають заохочення, а за які будуть покарані.
Прив'язка особистості дитини до її провин і досягнень
Дуже важливо переконати дитину в тому, що її цінують і люблять такою, якою вона є. Просто через те, що вона існує у цьому світі.
Це не означає, що потрібно ігнорувати негідну поведінку та вирішувати все поспіль. Важливо, щоб дитина знала, що за свої вчинки вона несе відповідальність і наслідком деяких з них можуть бути певні санкції. Але при цьому батьки не припинять її любити.
Якщо ваша дитина зробила щось погане, дайте їй зрозуміти, що ви незадоволені, і поясніть, як потрібно змінити поведінку. Ви можете разом проаналізувати причини, через які сталася та чи інша негативна ситуація, знайти конструктивні способи впоратися з нею та подумати, як надалі не допускати такого.
У той же час постарайтеся донести до дитини, що поганим є вчинок, а не вона сама. Переконайтеся, що вона про це знає.
Засвоївши, що вона цінна і потрібна незалежно від перемог чи поразок, дитина отримає надійну основу для впевненості у собі, зможе давати справедливі оцінки власним діям і коригувати свою поведінку.
Ці навички дозволять дитині успішно пройти через підлітковий вік із його гормональними бурями та максималізмом..