Багато хто з нас упевнений, що вигоряння – це про когось іншого. Є стереотип, що таке відбувається тільки з тими, хто цілодобово працює на зношування і горить на роботі. Часто вигоряння плутають із втомою, поганим настроєм чи депресією. Але тут все влаштовано трохи складніше.
За професійного вигоряння навіть та робота, яка раніше приносила задоволення, перетворюється на нескінченний ланцюг сірих буднів, ніякі досягнення не радують, складні завдання викликають страх, а колеги відверто дратують. Що являє собою синдром професійного вигоряння, основні причини його появи, поради про те, як його розпізнати, і що з ним робити, – розповімо в сьогоднішній статті.
Що таке професійне вигоряння?
Синдром емоційного вигоряння у більшості країн офіційно визнано хворобою. Але не плутайте вигоряння зі втомою чи поганим настроєм після важкого робочого дня. Складні дні на роботі бувають у всіх, а ось вигоряння – це відсутність добрих днів у принципі. Тобто професійне вигоряння – це виснаження емоційних, розумових та енергетичних ресурсів людини, що розвивається на тлі сильного хронічного стресу на роботі. Найчастіше вигоряння проявляється повною втратою інтересу до своєї професійної діяльності та почуттям безглуздості всіх подальших дій, відсутністю сил та бажання займатися тим, що ще недавно захоплювало.
Синдром емоційного вигоряння та хронічної втоми (burnout syndrome), який ще називають синдромом менеджера, перетворився на справжню проблему сучасного соціуму. Згідно з останніми дослідженнями, 28% працюючих американців в даний час схильні до синдрому професійного вигоряння, а серед керівників вищої ланки та представників професій, що вимагають підвищеної концентрації та емоційної напруги (хірургів і педагогів, наприклад), показник становить 54% .
Основна небезпека синдрому емоційного вигоряння полягає в тому, що він розвивається поступово та для багатьох непомітно. Якщо упустити його перші ознаки, то почуття задоволеності від роботи також поступово зменшуватиметься, а бажання все кинути – збільшуватися.
Синдром менеджера частково схожий на депресію та невроз, тому багато хто їх плутає. Але при депресії людина почувається безнадійною, безпорадною, має занижену самооцінку і нерідко прості побутові завдання, такі як покупка продуктів або вибір миючого засобу на кухню, здаються йому нездійсненними. А невроз супроводжується наявністю страху, тривоги та нав'язливих думок, чого в синдромі емоційного вигоряння немає.
Важлива особливість синдрому професійного вигоряння: що довше людина накопичує внутрішню напругу, то яскравіше проявляється синдром. Поодинці впоратися з вигорянням дуже складно, тому психологи радять відстежувати у себе подібні симптоми та вживати необхідних заходів на початкових стадіях.
10 ознак професійного вигоряння
- Відчуття хронічної втоми. Особливо вранці, коли ви тільки прокинулися, проте зовсім не відчуваєте себе відпочившими.
- Знижена працездатність. Раніше могли працювати по 10 годин поспіль і перемикатися між різними завданнями, а тепер усі справи вимагають більше часу та додаткових зусиль, а незаплановані тяги спричиняють стрес та агресію? Швидше за все, ви могли вигоріти.
- Регулярне фізичне нездужання. Наприклад, головний біль, ломота в тілі, загострення хронічних захворювань або застуда. Людський організм часто розумніший за нас: коли рівень напруги в тілі зашкалює, хвороба служить сигналом, що настав час зупинитися.
- Втрата інтересу на роботі. Відсутність звичного інтересу до завдань та питань, які раніше захоплювали та давали почуття справжнього задоволення.
- Збільшення кількості помилок. Від незначних типів помилок до серйозних факапів, які можуть зашкодити проекту. Це з втратою концентрації, збільшенням розсіяності і неуважності. У людини, яка страждає на синдром вигоряння, уповільнюються розумові здібності.
- Неусвідомлений опір та страх перед змінами. Інноваційні рішення лякають працівника, що вигорів, тому що тягнуть за собою зміни, а значить і додатковий стрес. Плюс для впровадження чогось нового в щоденні процеси потрібна енергія, а її у людини, яка вигоріла, якраз і немає. Тому все нове лякає, і він автоматично включає захисну реакцію – внутрішній опір оновлень.
- Підвищена дратівливість. Яка іноді переростає у спалахи гніву. Практично неконтрольована агресія може виявлятися стосовно колег, завдань, робочих процесів, бренду чи сфери в цілому.
- Скорочення контактів. Зменшення кількості спілкування з поточним соціальним колом, відсутність нетворкінгу та навмисна відмова від знаходження нових, навіть корисних та перспективних, знайомств.
- Переважна більшість песимістичних настроїв. Відсутність оптимізму щодо свого подальшого професійного розвитку та поява глибокої байдужості до всієї сфери.
- Втрата сенсу. Тобто нерозуміння сенсу всього, що відбувається, розчарування у своїй професії, бажання повністю змінити напрямок діяльності.
Якщо виявили хоча б одну із ознак – це може означати появу синдрому емоційного вигоряння. Якщо ознак одразу кілька – можливо, у вас вже настало професійне вигоряння. Тут потрібно якнайшвидше виявити причини і вжити необхідних дій. Інакше невдовзі зростаюча внутрішня незадоволеність може зруйнувати навіть найуспішнішу кар'єру.
Основні причини вигоряння на роботі та що з ними робити
Причина №1: Відсутність можливості чи невміння позбавлятися накопичених негативних переживань.
Що робити:
Виберіть для себе відповідні практики емоційної розрядки і щодня звільняйтесь від складних переживань. Бажаєте, за допомогою виписування негативу на аркуш паперу або шляхом метафоричного змивання негативу з рук під струменями води.
Дбайте про своє здоров'я. Збалансовано харчуйтесь, налагодьте режим сну, займайтеся спортом, гуляйте на свіжому повітрі та повноцінно відпочивайте у вихідні.
Причина №2: Монотонність, рутина та відсутність новизни.
Що робити:
Якщо є можливість, ускладнюйте завдання самі собі та влаштовуйте челенджі. Так нові виклики подарують почуття інтересу та бажання розвиватися далі, а не стагнувати.
Регулярно вивчайте та впроваджуйте нові підходи та методики у своїй сфері. Додавайте незвичні інструменти для виконання своїх рутинних завдань. І виділіть у своєму щотижневому графіку час для вивчення нового: читання книг та статей, прослуховування лекцій та вебінарів, навчання на семінарах та воркшопах, перегляду документальних фільмів та ін.
Причина №3: Робота 24/7, навіть у неробочий час.
Що робити:
Усвідомте необхідність та підтримуйте свій work-life balance. Психологи кажуть, навіть якщо ви чудово впораєтеся з іншими ознаками синдрому менеджера, але не приділятимете увагу розумному балансу між роботою та особистим життям, то ризикуєте незабаром знову вигоріти. Тому намагайтеся чітко розмежовувати професійне та особисте життя, уникайте роботи у неурочний час та виключіть рефлексію з приводу робочих справ у вихідні, святкові та відпускні дні.
Причина №4: Робота у жорсткому та конкурентному середовищі (здається, зараз сплакали всі працівники сфери консалтингу)
Що робити:
Якщо навколо вас все швидко змінюється, то відзначайте кожне своє досягнення, навіть невелике. Така тактика допоможе підтримувати здорову самооцінку, збільшить упевненість у своєму професіоналізмі та створить здоровий імунітет проти залежності від зовнішнього підтвердження.
Причина №5: Зміна життєвих пріоритетів
Наприклад, раніше для вас кар'єра була на першому місці, а тепер стала важливішою сім'я, але ви ще не звикли до такого нового «я».
Що робити:
Будьте чесні перед собою та визначте свої особисті цінності на даному життєвому етапі. Перебудуйте свою робочу діяльність відповідно до розставлених пріоритетів. Не звинувачуйте себе за те, що перестали орієнтуватися на кар'єру, це новий життєвий етап та нові пріоритети. Немає нічого ганебного в бажанні бути «щасливою дружиною та мамою» чи татом, чи не бути ними в принципі.
Причина №6: Відсутність хобі та інтересів
Умовне життя за схемою: дім – робота – дім.
Що робити:
Спробуйте почати розвиватися в інших сферах, що ніяк не пов'язані з вашою роботою. Наприклад, якщо ви працюєте маркетологом, можна займатися вокалом, грати в теніс або танцювати танго. У вас завжди мають бути інтереси за межами вашої професійної діяльності. Інакше ви ризикуєте не тільки вигоріти, а й на якийсь час попрощатися з власною кукухою.
Причина №7: Відчуття безглуздості своєї діяльності
Що робити:
Проаналізуйте свою роботу і запишіть, яку користь ви принесли собі, колегам, клієнтам і компанії. Намагайтеся не знецінювати свою діяльність.