Буває, що навіть думка про роботу викликає тугу і дискомфорт. При цьому людина начебто займається приємною для неї справою, добиратися до роботи зручно, стосунки з колегами нормальні. Але здається, ніби у звичних процесах або в офісній атмосфері чогось серйозно не вистачає. Або навпаки – щось заважає, але складно сформулювати, де проблема. Зібрали найпоширеніші причини для роздратування на роботі та способи впоратися із ситуацією.
1. Низька зарплата
Здавалося б, найочевидніший подразник. Однак багато хто шукає причини невдоволення в чому завгодно, але не зізнається собі, що справа в грошах. Адже платять їх регулярно і на життя начебто вистачає. Приводів для невдоволення бути нібито не повинно.
Можливо, на самому початку роботи людину цілком влаштовувала сума винагороди. Але відтоді обов'язки змінилися, завдань стало більше або вони тепер складніші, ніж раніше. Причому всі проєкти цікаві, нудьгувати не доводиться.
На перший погляд може здатися, що проблем на роботі немає. Хіба що втома накопичилася.
Ось і з'являється роздратування, коли начальник пропонує нове складне завдання. Але насправді людина може подумки не погоджуватися, що нинішні її послуги коштують стільки ж, скільки й раніше.
Буває, що і керівництво компанії було б не проти платити співробітнику більше. У всякому разі, начальник не відмовиться від розмови на цю тему. Але чекає ініціативи саме від працівника.
Що робити
Спочатку розберіться, яка сума здається вам достатньою оплатою за ваші нинішні навички та компетенції. Для цього поставте собі запитання: чи готові ви й далі виконувати всі робочі зобов'язання за поточну суму? Якщо відповідь негативна, подумайте: сума на 20% вища примирила б вас із нинішньою роботою? Чи вам необхідна більш значна надбавка?
Визначте для себе суму, на яку з радістю погодитеся обміняти свої навички та час. І подумайте, які кроки вам потрібно зробити, щоб прийти до бажаного доходу.
Можливо, підвищити зарплату на 20-25% буде зовсім нескладно. Потрібно просто поговорити з керівником і навести аргументи, чому ви заслуговуєте на збільшення доходу. Якщо вам потрібна вагоміша надбавка, обговоріть із босом, чому вважаєте справедливою саме таку зарплату. Або будьте готові повідомити йому, які нові обов'язки можете на себе взяти. Якщо переговори не приведуть до угоди, варто придивитися до вакансій конкурентів.
Але часом буває так: людина ставить собі запитання про зарплату, подумки підвищуючи суму доходу. Однак роздратування не вщухає. І немає тієї величини уявного окладу, яка здатна змінити емоції на позитивні. У такому разі варто подумати, чи своєю справою він займається. Можливо, час подумати про перехід в іншу або хоча б суміжну сферу.
2. Нудьга, відчуття, що повторюється «день бабака»
У перші місяці роботи навряд чи комусь доводиться нудьгувати. Навпаки, роздратування можуть викликати занадто серйозні зміни.
Але з часом нового стає все менше. Настає період, коли один день на роботі починає точнісінько схожим на інший. І виникає відчуття, що так буде завжди. Щоправда, не очікується і повороту на гірше, але подібна стабільність уже не тішить. Людині здається, що вона безглуздо витрачає 8 годин щодня. А думки про ще один сумний робочий день викликають лише роздратування.
Що робити
У таких ситуаціях зазвичай радять щось негайно поміняти. Наприклад, ходити на роботу іншим шляхом, обирати на обід незвичні страви. Нарешті, взятися за незнайомі завдання. Так, усе це працює, але спочатку варто ненадовго зупинитися.
Перш ніж починати щось нове, розберіться, як ви почуваєтеся. Можливо, ви втомилися або довго перебували в стані стресу. І зараз вам необхідно поправити здоров'я або емоційний стан. Адже для будь-яких змін насамперед потрібні ресурси. І якщо ви вже довго не робите спроб вибратися з «дня бабака», можливо, це не випадково.
Не виключено, що організм і психіка економлять сили та енергію. Саме тому ви не звертаєте уваги на нові шанси та можливості.
Спробуйте для початку за можливості розслабитися і відпочити. Якщо до відпустки далеко, намагайтеся у вільний час займатися лише справами, які допомагають вам відновити сили. А коли відчуєте, що у вас достатньо ресурсів для змін, варто додати в життя щось нове. Можливо, дуже скоро вам захочеться зайнятися і незнайомими робочими завданнями. Або пошукати свіжу сферу застосування своїм навичкам.
3. незадовільний зворотний зв'язок
Буває, що керівництво говорить співробітникам про їхні помилки, але майже не звертає уваги на вдалі рішення. Деяким начальникам здається: недоліки і промахи пропускати не можна, інакше вони повторюватимуться. А от про хороше говорити нема чого. Адже навряд чи хтось щодня дякує Сонцю, що сьогодні воно не пропустило схід сонця – це ж норма. Така сама, як і співробітники, які добре працюють.
Однак працівники часто вважають інакше. Так, вони звикають, що про їхні вчасно зроблені проєкти та добре складені звіти начальник мовчить, зате звертає увагу на кожну помилку. Спочатку співробітники можуть погодитися з такими правилами гри. Але з часом такий підхід починає викликати роздратування. Адже кожному хочеться, щоб його зусилля помітили і гідно оцінили.
Бувають й інші приклади недостатнього зворотного зв'язку. Скажімо, незрозумілі правила винагороди в компанії. Або спірні для рядових співробітників критерії визначення норм виробітку. Подібні непрозорі рішення рано чи пізно починають дратувати тих, хто з ними стикається.
Що робити
Рецепт простий: розмовляти з начальством. Тільки не варто починати бесіду з розповідей про те, як ви обурені, або з порога пред'являти вимоги. Керівник тут же перейде до оборони, і конструктивного діалогу не вийде.
Варто вести розмову, заздалегідь вважаючи, що начальник – не ворог, а союзник. Що ви разом робите одну справу, але в кожного в ній своя сфера контролю і власні обов'язки. Тому обом сторонам буде вигідно прояснити всі непорозуміння, що накопичилися.
Спокійно повідомте, який зворотний зв'язок допоміг би вам почуватися впевненіше і діяти ефективніше.
Підкресліть, що вам важливо розуміти, які ваші дії начальник вважає правильними. Можна жартома згадати про принцип Парето і сказати, що ви хотіли б сфокусуватися на тих 20% ваших навичок, які можуть принести 80% користі. Або нагадати: якщо ви будете краще розуміти алгоритм винагород і підвищень, то зможете докласти більше зусиль, щоб реалізувати себе.
Якщо керівник ставиться до ваших пропозицій конструктивно, ситуація може змінитися на краще. І приводів для роздратування у вас стане менше. Але якщо діалогу не виходить, а нерозуміння накопичується, подумайте, чи варто продовжувати тут працювати.
4. Некомфортне спілкування з колегами
Складнощі у взаєморозумінні на роботі можуть проявлятися по-різному. Можливо, вас дратують занадто гучні розмови в офісі. Або нескінченне обговорення питань, які до роботи не стосуються. Не виключено, що вас не влаштовує постійний безлад на офісній кухні і дратують брудні чашки в мийці.
Часом усі ці проблеми можна вирішити, просто поговоривши з колегами. Можна навіть на підвищених тонах, якщо такий стиль спілкування допустимий у компанії. Але можлива ситуація, в якій діалогу навіть починати не хочеться, і будь-які розмови заздалегідь здаються марними.
Це стан «я тут чужий, і мені ніяк не вдається стати для них своїм».
Людина бачить, що колеги – люди неідеальні, як і вона сама. Але вони відчувають себе єдиною командою. Він же в їхню компанію ніяк не вписується. Приводи для роздратування в такій ситуації можуть бути найрізноманітніші. Але головна причина одна – відсутність взаєморозуміння.
Що робити
Постарайтеся знайти точки зближення з різними колегами. Наприклад, хтось захоплюється однаковим із вами хобі. В іншого, як і у вас, є діти того ж віку. Третій живе у вашому районі і чудово розбирається, в який бар варто зазирнути в п'ятницю ввечері і в якому кафе найсмачніші обіди.
Поставтеся до колег з цікавістю. Щиро, а не для галочки, ставте їм запитання. Якщо вони не проти, діліться цікавою інформацією. Просіть поради і самі будьте готові розповісти про щось корисне.
Буває, що теплі взаємини відразу не складаються, і потрібен час, щоб налагодити щирий контакт. Але результат може порадувати і вас, і ваших колег. Згодом будь-які непорозуміння, які зараз вас дратують, можна буде спокійно обговорити. І знайти компроміс.
Якщо ж більшість продовжує ставитися до вас вороже, а ваші спроби налагодити спілкування відкидаються, варто подумати про інші варіанти працевлаштування. Адже проводити 8 годин щодня в недружній атмосфері – серйозне випробування для психіки.
5. Кар'єрна стеля
Буває, що в людини на поточній роботі начебто все гаразд. Зарплата цілком влаштовує, завдання цікаві. Начальство помічає її зусилля, колеги цілком доброзичливі. І соціальний пакет чудовий – кращого не побажаєш. Але немає серйозних перспектив для кар'єрного зростання.
Наприклад, співробітник може стати заступником керівника відділу. І на цьому зупинитися, тому що його начальник відмінно справляється зі своєю роботою, щиро цінує компанію і не збирається нікуди йти. Виходить, що його заступник досяг кар'єрної стелі і перспектив для розвитку не бачить. Згодом така ситуація може викликати в нього роздратування.
Що робити
Якщо ви відчули, що ось-ось упретеся в стелю, варто пошукати запасні виходи. Подумайте, чи можете ви взятися за суміжні завдання й отримати надбавку в зарплаті. Можливо, вам варто перейти в інший відділ. Або запропонувати начальству створити окремий підрозділ, який візьме на себе нові для компанії проєкти.
Подумайте, які зміни влаштували б вас і пішли б на користь усім. Можливо, ви придумаєте проєкт, який захопить вас надовго і принесе хороший дохід.
Але, можливо, ви переконаєтеся, що стелю пробити не вдасться, запасні виходи закриті й начальство не готове обговорювати з вами зміни. Тоді варто зважити, наскільки важливі для вас переваги роботи в компанії, якими ви зараз користуєтеся. Якщо зміни виявляться важливішими за стабільність, варто придивитися до відповідних вакансій в інших місцях.