Якщо в минулому сталося щось погане, це не означає, що воно обов'язково повториться.
Якщо ви боїтеся вступати в довгі й міцні стосунки, значить, ви вже знаєте: такий зв'язок може принести біль. Ви боїтеся опинитися відкинутим або обдуреним. Подібний підхід до стосунків психологи називають контрзалежністю. Людина, яка страждає на неї, не хоче або не може довіряти іншим, і причин такої поведінки може бути кілька.
1. Неуважність батьків
З таким сценарієм людина зустрічається в дитинстві, у перші кілька років життя.
Як з'являється травма
Перший рік життя – час, коли дитина дізнається, за якими правилами живе світ і як влаштовані взаємини між людьми. Вона цілком залежить від батьків, і в неї дуже мало способів показати, чого вона потребує. Дорослим потрібно бути уважними, щоб зрозуміти це.
Якщо батьки завжди реагують на плач або прояви занепокоєння, дитина розуміє, що світ – безпечне місце. Досить висловити потребу, і близькі постараються допомогти. Головне – зробити так, щоб тебе почули.
Якщо ж батьки ігнорують малюка, не звертають уваги на те, що він сильно наляканий, засмучений або йому некомфортно, дитина засвоює: світові байдуже до його потреб. Значить, потрібно якось справлятися самій. А намагатися вступати у взаємини з іншими – тільки даремно витрачати сили.
Наступні кілька років можуть зміцнити таке ставлення до світу. І переконати, що головне – розвивати власні можливості, а не вміння взаємодіяти з людьми. Адже сподіватися на допомогу інших все одно марно.
Які страхи викликає
Найбільше людина боїться виявитися недостатньо сильною, розумною, витривалою – тобто залишитися без засобів, які допоможуть самостійно впоратися з проблемами. Спроби до зближення вона може сприймати як ще один замах на її ресурси. Адже вона витратить сили та емоції на щось не дуже важливе, а для власних потреб їх уже не вистачить.
Ось кілька ознак контрзалежності такого типу:
- Прагнення контролювати будь-яку ситуацію.
- Необхідність бути впевненим у своїй правоті.
- Неможливість звернутися по допомогу і тим самим визнати свою вразливість.
- Відмова від пропонованої допомоги.
- Прагнення бути бездоганним і вимога того ж від інших.
- Презирство до тих, хто слабший.
Що робити
Якщо ви побачили в цьому описі себе, для початку потрібно визнати, що проблема є. Ви справді боїтеся стосунків, бо не хочете почуватися вразливим. Ви розумієте, що контролювати іншого неможливо і доля вашої пари залежатиме не тільки від вас.
Варто спробувати розслабитися і дозволити собі бути недосконалим. Для початку – хоча б у дрібницях.
Коли ви переконаєтеся, що світ без вашого контролю не завалився, можна довіритися йому і в більшому. Наприклад, спробувати іноді покладатися на партнера. Так крок за кроком можна розвивати в собі здатність довіряти іншому. Тоді можна буде побудувати дійсно міцні стосунки.
2. Втрата близької людини
Ця втрата особливо сильно впливає на дитину в перші роки життя, але й у старшому віці буває складно позбутися її наслідків.
Як з'являється травма
У малюка все гаразд: він відмінно росте і розвивається, близькі уважні до нього. Але потім раптово хтось із рідних зникає з його життя. Наприклад, трапляється розлучення, і один із батьків іде з дому.
Дитина сумує, переживає і не може зрозуміти, чому трапилася катастрофа і що робити, щоб це не повторилося. Уважні близькі можуть допомогти їй пройти через цю кризу. Але часто трапляється так, що другому з батьків самому складно впоратися з емоціями. У нього немає сил, щоб підтримувати ще й дитину.
Тоді людина, що росте, робить висновок: головне – ні до кого не прив'язуватися, тоді й страждати не доведеться. І надалі вона намагатиметься не закохуватися і не пускати у своє життя того, за ким зможе сильно сумувати.
Які страхи викликає
Головний страх – ще раз відчути біль втрати. Людина боїться прив'язатися до іншого настільки, що стосунки стануть значущою частиною життя. Тому вона з головою занурюється в роботу або хобі. Весь вільний час заповнює спортом або громадськими справами. Намагається не пропускати жодної цікавої йому події – виставки, концерту, прем'єри кіно чи футбольного матчу.
Усе це для того, щоб довести: є речі, які набагато цікавіші за стосунки. І одну справу завжди можна замінити іншою.
Що робити
Якщо це ваш портрет, знову почніть з аналізу. Постарайтеся зрозуміти, які із захоплень вам дійсно важливі, а якими ви просто намагаєтеся заповнити час.
Знайдіть у своєму світогляді та характері те, що вважаєте найважливішим. Це основа, ядро, на яке ви завжди, що б не трапилося, зможете спертися. Спробуйте відчути власну цінність і впевненість у своїх силах.
Постарайтеся розділити якісь зі своїх захоплень з іншими. І знайти друзів, а не просто випадкових приятелів. Так ви переконаєтеся, що взаєморозуміння між людьми – не обов'язково тотальна прихильність.
Спробуйте будувати стосунки з партнером як із самостійною і незалежною людиною, а не перетворювати себе або його на «половинку». Якщо буде складно, зверніться до психолога.
3. Зрада в минулих стосунках
З такими втратами можна зіткнутися в будь-якому віці.
Як з'являється травма
У людини виникають стосунки, якими вона дуже дорожить. З'являється коханий, зустрічі з ним радують і дарують щастя. Здається, що партнери відкриті й повністю довіряють одне одному.
А потім трапляється зрада. Партнер зраджує або просто йде. Буває, що він рве стосунки раптово, не піклуючись про те, наскільки болючим буде удар для того, хто залишився.
Тоді той або та, кого зрадили і покинули, робить висновок: довіряти не можна нікому. Навіть тим, хто здається близьким, щирим і вдає, що розуміє тебе та дорожить тобою.
Якщо в попередньому випадку людина вирішує, що не варто ні до кого прив'язуватися, у цій ситуації вона йде ще далі. Вирішує, що бути щирим – це слабкість, яка обов'язково призведе до болю і розчарування.
Які страхи викликає
Найбільше людину лякає можливість стати вразливою. Тобто показати слабкість і відкритися для удару. Отже, вона робитиме все, щоб ні до кого не наближатися. А якщо контакт неминучий, то одягне міцні емоційні обладунки і нізащо не відмовиться від маски.
Така людина може говорити: «Мені ніхто не потрібен», «Обійдуся без любові – теж мені цінність», «Вони все одно мене не зрозуміють», «Немає в кого тут закохуватися». Іноді вона починає стосунки, але легко змінює партнерів – саме для того, щоб не підпустити когось занадто близько.
Що робити
Якщо ви бачите знайомий сценарій, спробуйте почати змінювати його з дрібниць. Наприклад, хоча б іноді говорити про те, що вас щиро хвилює або радує.
Так, далеко не всі навколо виявляться розуміючими і чуйними. Хтось пропустить ваші слова повз вуха, а хтось не розділить вашої думки.
Спробуйте в таких ситуаціях нагадувати собі, що ви, як і раніше, в безпеці. Постарайтеся відчути, що ваша самооцінка залежить тільки від вас, а не від слів або мовчання іншої людини. Тоді вам буде простіше почати відкриватися і будувати стосунки з партнером.
Так, це складно. І якщо ви відчуєте, що не справляєтеся, обов'язково зверніться до психолога.