Боротися потрібно не з бактеріями, а зі своїми страхами.
Що таке мізофобія
Мізофобія (гермофобія, бацилофобія) – це патологічний страх перед брудом і мікроорганізмами, які можуть у ньому перебувати.
Загалом боятися шкідливих бактерій нормально. На фобію ж ці побоювання перетворюються, коли думки про мікроби стають нав'язливими і постійно переслідують людину, змінюючи її поведінку і самопочуття. Наприклад, якщо вона не може взятися за ручку дверей, бо на ній можуть бути бактерії, без кінця миє руки та дезінфікує всі поверхні, до яких торкається.
Цей страх здатен призвести і до соціальних проблем. Людина може боятися рукостискань і обіймів, триматися подалі від людей, щоб ненароком не заразитися від них, насилу переносити відвідування громадських місць, включно з магазинами, ресторанами і кафе.
Мізофобія є поширеним симптомом обсесивно-компульсивного розладу (ОКР). Це стан, за якого людину переслідують нав'язливі думки – обсесії, після чого вона здійснює повторювані дії для полегшення тривоги – компульсії. Наприклад, якщо її турбують думки про забруднення і зараження, вона може часто і довго мити руки.
Водночас ОКР не обов'язково має на увазі саме боязнь мікробів. Люди з цим захворюванням можуть страждати від найрізноманітніших нав'язливих думок.
Чому з'являється мізофобія
Специфічні фобії успадковуються в 30% випадків, тож якщо ваші батьки або інші близькі родичі страждали від ірраціональних страхів, можливо, вам просто не пощастило з нервовою системою.
Значення також можуть мати не тільки гени, а й вплив середовища. Наприклад, якщо батьки боялися мікробів, діти з більшою ймовірністю почнуть сприймати бактерії як зло і захищатися від них. Крім того, фобія може вирости з негативного досвіду – важкої хвороби або ускладнень після неї.
Тим паче сучасний світ ніби сприяє розвитку мізофобії. Завдяки рекламі, що демонізує бактерії, люди дедалі більше бояться мікроорганізмів і прагнуть стерилізувати все довкола – від поверхонь у домі до власної шкіри.
Як зрозуміти, що у вас мізофобія
Ви можете бути жертвою цієї фобії, якщо:
- часто миєте руки, іноді робите це кілька разів поспіль або невиправдано довгий час;
- носите рукавички, щоб не контактувати з мікробами;
- уникаєте соціальних контактів, можете остерігатися навіть близьких людей;
- накриваєте або пакуєте речі, які часто використовуєте, – наприклад, пульт або кермо автомобіля;
- намагаєтеся скоротити час перебування в громадських місцях, включно з туалетами, магазинами і ресторанами;
- у разі підозри на контакт із мікробами негайно повертаєтеся додому;
- приймаєте душ багато разів на день;
- використовуєте санітайзер щоразу, коли торкаєтеся незнайомого предмета або поверхні.
Також мізофобія може викликати фізичні симптоми тривоги:
- нудоту;
- запаморочення;
- задуху;
- часте серцебиття;
- тремтіння;
- рясне потовиділення.
Якщо симптоми заважають вам жити, працювати й навчатися, обмежують можливості, ускладнюють стосунки та спричиняють дискомфорт, варто задуматися про пошук психотерапевта.
Чи можна впоратися з мізофобією
Будь-які фобії добре лікуються за допомогою когнітивно-поведінкової терапії (КПТ), а конкретно – процедури десенсибілізації, або терапії впливу.
Суть техніки полягає в тому, що людина поступово, у своєму темпі та комфортній обстановці зустрічається з об'єктом страху і звикає до нього. Наприклад, торкається брудного об'єкта, а потім якийсь час не миє руки, намагаючись розслабитися і заспокоїтися. Згодом страх слабшає, і людина звикає до об'єктів, що лякають, у реальному житті.
Якщо, крім фобії, у неї присутній обсесивно-компульсивний розлад, психіатр може включити в план лікування фармакологічну підтримку, наприклад селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС).
Ці препарати зазвичай застосовуються для лікування депресії, але також дають змогу послабити симптоми ОКР.